Байдалюк Владислав Дмитрович, старший солдат, оператор БПЛА 101 окремої бригади Генерального штабу ЗСУ.

Після закінчення авто-транспортного коледжу в 18 років пішов до лав Збройних Сил України. Згодом працював у поліції, паралельно отримавши освіту в інституті заочного та дистанційного навчання НАВС. Працював у карному розшуку. На початку 2023 року звільнився за власним бажанням, аби повернутися до захисту країни. Приєднався до 112 бригади, де служив його батько. Виконував бойові завдання з оборони Київської та Чернігівської областей, збиваючи ворожі «шахеди». У 2024 році знову зробив свідомий вибір — пішов у 101 бригаду ГШ ЗСУ, до підрозділу, де знову стояв пліч-о-пліч зі своїм батьком. За півтора тижні успішно пройшов навчання на пілота безпілотних авіаційних систем і майже одразу вирушив на Схід виконувати бойові завдання. Там він і воював до останнього.

22 листопада 2025 року Владислав помер в Опіковому центрі м. Києва — після поранень, отриманих на фронті.