26 квітня 2026 року минає 40 років від дня аварії на Чорнобильській АЕС - трагедії, яка назавжди залишила глибокий слід у серцях мільйонів людей.
Це день болю і пам’яті про всіх постраждалих і водночас – символ неймовірної мужності тих, хто прибув для ліквідації наслідків аварії. Вони діяли без вагань, часто не усвідомлюючи повною мірою масштабу небезпеки, але чітко розуміли свій обов’язок. Ці люди ціною власного здоров’я, а дехто – і життя, змогли стримати катастрофу, відвернувши ще гірші наслідки для України та всього світу. Кожен їхній день у Чорнобилі був подвигом. Завдяки їхній самопожертві сьогодні ми маємо можливість жити, будувати майбутнє.

Серед ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС були й працівники інституту заочного та дистанційного навчання і академії. Кожен із них – окрема історія мужності, витримки та людяності. Всіх їх об’єднує одне відданість обов’язку і готовність діяти в найскладніших умовах.
Хтось із них мовчить про пережите, зберігаючи спогади глибоко в серці. Хтось ділиться історіями з молоддю, щоб застерегти й навчити. А хтось знаходить відгук своїх спогадів у творчості – пише вірші, які стали живим свідченням тієї трагедії й передаватимуться наступним поколінням.

Намагаючись по своєму осмислити причини та наслідки трагічної події минулого сучасне покоління, через творчість передає тривогу за майбутнє, біль утрат та водночас надію на відновлення.

У День пам’яті аварії на Чорнобильській АЕС ми вшановуємо тих, хто ціною власного життя і здоров’я зупинив невидиму загрозу. Це день нагадування про силу людського духу, самовідданість, гідність і мужність ліквідаторів. Їхній подвиг – це частина історії і моральний орієнтир для всіх нас...
