Ціна світанку
Ми вчимося жити, та радість – із сумом,
Бо кожен наш ранок – то щит ЗСУ.
За спокій під небом, за каву із шумом
Ми дякуєм тим, хто спиняє війну.
Чи мирний цей ранок? Чи марево сонне?
В горнятку у нас – аромат і тепло.
А там, на нулі, де залізо червоне,
Здоров'я й життя за наш спокій лягло.
У когось сльоза по щоці пробігає,
Від болю людського стискає в грудях.
А когось уже на порозі немає...
І назва його – на залізних хрестах.
Не скаже вже мати: «Присядь на дорогу»,
Не вернеться син, не прошепче: «Привіт».
Лиш тиша німа заповза за пороги,
І болем на «до» і на «після» – весь світ.
Для когось – війна, а для когось – «десь там вона»,
Та кожен наш подих – то виклик стихії.
Коли навкруги лише відчай без дна –
Любіть! Бо в любові – останні надії.
Семенюк Ірина Юріївна
здобувач вищої освіти інституту заочного та дистанційного навчання
Національної академії внутрішніх справ
м. Ковель Ковельського р-ну Волинської обл.
