Студентська поезія

Коли приїде він додому

Ніколи вже не знати втоми

Журби відчути вже не стане

Які думки були останні

Сльозами мати його вмиє

Лиш крик у всесвіті застигне

Брати згадають його вдачу

Він сам пішов, не міг інакше

Встань на коліно перед братом

Останнє слово дай сказати

На небі янгол нам сміється

Він з чортом тим не раз поб'ється

Щоб куля брата оминула

Дружина щоб те щастя мала

А син ненавидів кацапа

Вірш присвячено побратиму, сержанту Євгену Гоголю

(3-тя окрема танкова бригада)

Богдашкін Євген Олександрович

здобувач вищої освіти інституту заочного та дистанційного навчання

Національної академії внутрішніх справ,

ветеран війни, брав участь у бойових діях в складі 72ОМБр (Чорні

Запорожці), сержант поліції Шевченківський РВ УПО

м. Київ