Лист, що не дійшов
Війна приходить тихо, без запрошень,
Залишивши руїни і сліди.
Вона ламає долі і дороги,
І вчить людей дорослішать за дні.
Вона в очах солдата на світлині,
У зморшках матері біля вікна,
У тихім слові: «Синку, повертайся…»
Яке щоночі шепче тишина.
Вона в листі, що не дійшов додому,
У фото, що тримає батько вмить,
У мріях тих, хто більше не розкаже,
Як сильно їм хотілося прожить.
Та навіть там, де біль стискає груди,
І темрява здається без кінця –
Народжуються сильні, світлі люди,
І не здаються їхнії серця.
Бо правда має силу проростати
Як квітка крізь холодний, чорний ґрунт.
І прийде час – ми будем пам’ятати,
Що мир дорожчий за найбільший скарб.
Халіман Ельміра Самірівна
здобувач вищої освіти інституту заочного та дистанційного навчання
Національної академії внутрішніх справ
с. Бровахи Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської обл.