Студентська поезія

Пахне весною...

Пахне весною, та жаль – із війною,

Болем стають всі новини сумні.

Кожного ранку, десь там на світанку,

Лютує диявол у темній пітьмі.

Моляться Богу, щоразу в тривогу,

Просять про мир і хороші звістки.

Когось лють гартує, а когось руйнує,

Й храми в руїнах стоять крізь віки.

Душі невинні злітають невпинно,

Щоб з піднебесся свій дім боронить.

Кров і жорстокість – розплата невпинна,

Кращих дітей забирає у мить.

Ми не забудем! Сторицею вернем!

В Крим наш поїдем крізь попіл і дим.

Пахне весною... і десь в глибині

Гартується воля у кожному дні.

Надія росте урожаєм святим,

Зламані долі у серці моїм.

Смуток і біль у душах пророста,

Та віра в майбутнє уже не пуста.

Настане наш час! І повернемо Крим,

Лисичанськ і Бердянськ під стягом одним.

Маріуполь, Рубіжне – кожну квартиру,

Де прапор піднімемо символом миру.

Більше ніколи не буде тих сліз,

Тільки від щастя омиють обличчя.

Ворога виб’єм із наших лісів,

Стерши імперію в потойбіччя!

Семенюк Ірина Юріївна

здобувач вищої освіти інституту заочного та дистанційного навчання

Національної академії внутрішніх справ

м. Ковель Ковельського р-ну Волинської обл.